- гвинт
- [гвинт]
гвиента/, м. (на) гвиен'т'і/, мн. гвиенти/, гвиен'т'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
гвинт
Смотреть что такое "гвинт" в других словарях:
гвинт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гвинтівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гвинтівковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гвинтівочка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гвинтівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
гвинтівковий — а, е. Прикм. до гвинтівка … Український тлумачний словник
гвинтівочка — и, ж. Зменш. пестл. до гвинтівка … Український тлумачний словник
гвинт — а/, ч. 1) Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. 2) Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. 3) у знач. присл. гвинто/м. По спіралі … Український тлумачний словник
гвинт — (гер. Gewinde) навртка, шраф … Macedonian dictionary
гвинтівка — и, ж. Рушниця, у стволі якої є гвинтова різь … Український тлумачний словник
